Освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою

УХВАЛЕНО                                                                               ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні педагогічної ради                                                  Наказ Манятинської гімназії

протокол від 31.08.2022 № 6                                                     Берездівської сільської ради

Голова педагогічної ради,                                                          від 31.08.2022 № 52

_________Олександр ПАНАСЮК

Освітня програма
Манятинської гімназії
на 2022-2023 н.р.

Структура освітньої програми

І. Загальні положення....................................................................................... 3

ІІ. Організація освітнього процесу................................................................. 5

ІІІ. Ключові компетентності............................................................................ 7

ІV. Наскрізні лінії та вміння здобувачів освіти 1-9-х класів................... 12

V. Освітні галузі (предмети).......................................................................... 17

VІ. Форми організації освітнього процесу. 19

VІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти  19

VІІІ. Перелік навчальних програм.. 28

IX. Додатки. 29

І. Загальні положення

Освітня програма Манятинської  гімназії Берездівської сільської ради  на 2022/2023 навчальний рік розроблена згідно з Конституцією України (ст. 53), на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та складена відповідно до основних вимог нормативних документів:

• Розпорядження № 988 Концепції Нової української школи та Розпорядження Кабінету Міністрів України № 903-р від 13.12.2017 «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»;
• Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;
• Постанови Кабінету міністрів України від 20.04.11 №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»;
• Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №538 від 07.08.2013);
• Наказу МОН України. 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти»;
• Наказу МОН України від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»;
• Наказу МОН України від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»;
• Наказу МОН України від 19.08.2016 №1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»;
• Наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;
• Наказу МОН України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти;
• Наказу МОН України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06 березня 2002 за № 229/6517 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах,

а також

• Листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи»;
• Листа МОН України від 01.02.2018 №1/9-74 «Щодо застосування державної мови в освітній галузі»;
• Листа МОН України №1/9-322 від 18.05.2018 «Роз’яснення щодо порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у ЗНЗ в умовах повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей»;
• Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації освітнього процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджено Постановою Головного державного санітарного лікаря України 14.08.2001 №6, погоджено Лист Міністерства освіти і науки України 05.06.2001 №1/12-1459

і інших нормативних документів щодо діяльності закладу освіти, спрямованих на реалізацію освітніх потреб особистості та задоволення викликів суспільства.

Головною метою роботи Манятинської  гімназії є забезпечення реалізації права учнів на здобуття повної загальної середньої освіти, створення сприятливих умов для збереження і зміцнення здоров'я здобувачів освіти, здатних до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, які мають прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готових до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, виховання самодостатньої особистості через систему життєвого самоврядування, впровадження сучасних педагогічних освітніх технологій та інноваційних методик.

Манятинська гімназія Берездівської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області має два рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:

• • початкова освіта тривалістю чотири роки;
  • базова середня освіта тривалістю п’ять років.

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Мовою освітнього процесу в закладі є державна мова.

Зарахування учнів до гімназії здійснюється на підставі заяви батьків, або осіб, які їх замінюють.

До закладу для здобуття початкової освіти обов’язково зараховуються (у разі подання батьками відповідної заяви) усі діти, які проживають на території обслуговування закладу освіти (село Манятин, село Яблунівка ), є рідними братами та/або сестрами дітей, які здобувають освіту у цьому закладі, чи є дітьми працівників цього закладу освіти.

Базова загальна середня освіта в закладі освіти може здобуватися в очній (денній), індивідуальній, у тому числі інституційній, формах.

Ліцензований обсяг Манятинської  гімназії складає 150 учнів. У 2022/2023 навчальному році в закладі функціонуватимуть 1-9  класи, в яких будуть навчатися 30 учнів: гімназія І ступеня – 1-4 з’єднаний клас - комплект (8 учнів), у гімназії ІІ ступеня – 5 класів (22 учні).

В 2022/2023 навчальному році буде організовано індивідуальне навчання . Мережа класів на 2022-2023 навчальний рік:

Класи гімназії функціонуватимуть з українською мовою навчання.

ІІ. Організація освітнього процесу

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість

 і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації. Варіативну складову конкретизовано, враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів. Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових.

Навчальні плани закладів загальної середньої освіти І ступеня передбачають реалізацію освітніх галузей Базових навчальних планів Державних стандартів через окремі предмети.

Зміст навчальних предметів та інтегрованих курсів, також очікувані результати освітньої діяльності учнів початкової школи окреслено в Типовій освітній програмі, розробленій під керівництвом Савченко О. Я. (для 1-2,3-4 класів).

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах І ступеня в додатках № 1.

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах .

ІІІ. Ключові компетентності

Досягнення мети, тим самим призначення школи, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

- вільне володіння державною мовою;

- здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

- математична компетентність;

- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

- інноваційність;

- екологічна компетентність;

- інформаційно-комунікаційна компетентність;

- навчання впродовж життя;

- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

- культурна компетентність;

- підприємливість та фінансова грамотність;

- інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Ключові компетентності та очікувані результати

здобувачів освіти 1-2 х класів

Вільне володіння державною мовою. У процесі навчання на першому освітньому рівні ця компетентність виявляється передусім через уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко й аргументовано пояснювати факти, а також через любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовияву, готовність уживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях.

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами. Формування цієї компетентності передбачає, що здобувачі активно використовують рідну мову в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади. Здобувачі зможуть належно розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, розуміти культурний контекст, матимуть навички міжкультурного спілкування.

Математична компетентність. Здобувачі виявляють прості математичні залежності в навколишньому світі, моделюють процеси й ситуації, застосовуючи математичні відношення та вимірювання, усвідомлюють роль математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини.

Компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій. Основу формування цієї компетентності в початковій школі становлять допитливість, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи разом з іншими спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ за допомогою спостереження та дослідження.

Екологічна компетентність. Здобувачі початкової освіти усвідомлюють основи екологічного природокористування, дотримуються правил природоохоронної поведінки, ощадно використовують природні ресурси, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

Інформаційно-комунікаційна компетентність. Здобувачі початкової освіти опановують основи цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатні безпечно та етично використовувати засоби інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях.

Навчання впродовж життя. Здобувачі початкової освіти  опановують уміння і навички, необхідні для подальшої навчальної діяльності, організовують власне навчальне довкілля, вчаться здобувати нову інформацію й застосовувати її для оцінювання навчальних потреб, окреслюють власні навчальні цілі та способи їх досягнення, навчаються працювати самостійно і в групі.

Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей. Здобувачі початкової освіти  співпрацюють з іншими здобувачами для досягнення спільної мети, активні в житті класу і школи, поважають права інших, уміють діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних із різними виявами дискримінації, цінують культурне розмаїття різних народів й ідентифікують себе як громадяни України, дбають про власне здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримуються здорового способу життя.

Культурна компетентність. У початковій школі ця компетентність формується завдяки залученню здобувачів до різних видів мистецької творчості (образотворче та музичне мистецтво, хореографія, театр тощо), через розкриття і розвиток їхніх природних здібностей, творче вираження свого «Я».

Підприємливість та фінансова грамотність. У початковій школі розвиток цієї групи компетентностей виявляється через ініціативність здобувачів, їхню готовність брати відповідальності за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці. Учні готові втілювати в життя ініційовані ними ідеї, приймати власні рішення.

Інноваційність. Здобувачі початкової освіти виявляють відкритість до нових ідей, ініціюють зміни у близькому для них середовищі (клас, школа, громада тощо). Формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Ключові компетентності та очікувані результати

здобувачів освіти 3-4-х класів

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Ключові компетентності та очікувані результати

здобувачів освіти 5-9-х класів

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами. Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.

Спілкування іноземними мовами. Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

Математична компетентність. Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації.

Основні компетентності у природничих науках і технологіях. Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях. Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.

Інформаційно-цифрова компетентність. Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.

Уміння вчитися впродовж життя. Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.

Ініціативність і підприємливість. Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).

Соціальна і громадянська компетентності. Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.

Обізнаність і самовираження у сфері культури. Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва.

Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

ІV. Наскрізні лінії та вміння здобувачів освіти 1-9-х класів

1. Наскрізна лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» підсилює формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості: збереження, захист довкілля; усвідомлення важливоcті сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства; готовність дбайливо й відповідально ставитися до довкілля, брати участь у вирішенні питань навколишнього середовища. Вона формує в учнів готовність оцінювати наслідки діяльності людини на оточуюче середовище та усвідомлення відповідальності перед майбутніми поколіннями.

«Екологічна безпека та сталий розвиток» націлює на уміння:

• усвідомлювати екологічні проблеми;
• дискутувати довкола питань екології;
• обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища;
• обговорювати ефективне та раціональне використання природних ресурсів;
• проектувати власні дії на захист довкілля та збереження ресурсів;
• розробляти плани дій щодо проведення екологічних заходів;
• презентувати та обговорювати проекти щодо збереження довкілля та забезпечення сталого розвитку;
• пояснювати взаємозв’язок людини і навколишнього середовища, у т. ч. з тваринним і рослинним світом;
• пояснювати залежність людини від природних ресурсів;
• обговорювати природні і погодні явища;
• розглядати природу як цілісну систему;
• пояснювати необхідність бережливого ставлення до природи, необхідність прибирання після відпочинку на природі;
• екологічно мислити та усвідомлювати свою екологічну відповідальність.

Реалізуючи наскрізну змістову лінію «Екологічна безпека та сталий розвиток» ми маємо на увазі розвиток, який дозволяє існуючому поколінню задовольнити свої потреби без шкоди для майбутніх. Треба формувати в учнів поняття того, що людина – частина природи, і її існування безпосередньо залежить від природного середовища. Вихід за межі класу на урок-екскурсію або дослідження, просто до парку або річки — мотивує та активізує дітей до пізнання нового. Доцільно також включати до роботи на уроці різноманітні проекти, проводити інтегровані та нестандартні уроки, звертатися до досвіду учнів, що перетворить їх на активних учасників навчального процесу та пов’яже навчання з життям. Наприклад, для учнів 5-го класу, наприклад, можна впровадити дослідницький проект «Досліджуємо природу рідного краю», а для дев’ятикласників більш цікавим стане проект під умовною назвою «Нове життя старим речам» або «ГМО — за та проти».

2. «Громадянська відповідальність». Ця наскрізна лінія покликана забезпечити розвиток соціальної й громадянської компетентностей, розкрити суть поняття «відповідальний громадянин» і визначити вектори його діяльності. Метою вивчення цієї наскрізної лінії є формування члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

«Громадянська відповідальність» націлює на уміння:

• формулювати особисті ціннісні пріоритети;
• визначати достовірність інформації;
• висловлювати власне ставлення до розмаїття молодіжних субкультур і течій;
• демонструвати себе як учасника малої громади — свого класу, своєї школи;
• усвідомлювати себе як учасника спільноти своїх друзів, активного члена гуртка, спортивної секції, команди;
• ефективно взаємодіяти разом у сім’ї, групі, команді;
• розуміти потребу працювати разом, наводити приклади взаємодопомоги;
• порівнювати свята і традиції в різних країнах;
• демонструвати розуміння цінності культурного розмаїття та потреби жити разом у мирі;
• проектувати власну професійну діяльність відповідно до своїх схильностей і потреб суспільства.

Щодо наскрізної змістової лінії «Громадянська відповідальність», її реалізацію спрямовано на формування відповідального громадянина нашого суспільства. Учні повинні знати свої права та обов’язки. Крім цього, важливо навчити учнів співпрацювати в групах, бути відповідальними, знаходити потрібні способи діяльності та моделі поведінки для досягнення своєї мети, але при цьому не порушуючи права інших. Тут будуть доцільні такі форми роботи як кооперативне навчання, яке формує соціальні вміння, лідерські якості, вміння ефективно працювати в колективі та рольові ігри, оскільки командна робота є дуже ефективною при формуванні вмінь якісно співпрацювати, а також розвиває творчі здібності, впевненість та лідерство. Також реалізація цієї змістової лінії доцільна при роботі з помилками, коли учень звертається за порадою спочатку до членів команди, потім до підручника чи Інтернету. І тільки потім, у разі потреби, радиться з учителем. Така форма роботи дає можливість школярам навчатися за найпрогресивнішою методикою: навчайся, навчаючи інших.

Наприклад, для учнів 5–6 класів достатньо буде командних змагань та рольових ігор (групова робота), а старшокласникам можна запропонувати дебати про важливість захисту своїх прав або взаємозв’язок між громадянською позицією людини і розвитком суспільства чи дискусію про роль людини в історії та відповідальність за стан суспільства. Також, наприклад, при вивченні окремих предметів, під час розгляду навчального матеріалу, який стосується теми «Робота і професії»,учням можна запропонувати влаштувати «мозковий штурм» (у групах) щодо ситуацій — розмови з батьками стосовно вибору професії, інтерв’ю з роботодавцем.

3. «Здоров’я і безпека». Щоб реалізувати здоров’язбережувальну компетентність, слід докласти зусиль на формування учня, який: є духовно, емоційно, соціально, фізично повноцінним громадянином дотримується здорового способу життя активно долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.

«Здоров’я і безпека» спрямовує учнів на уміння:

• оцінювати вплив навколишнього середовища на здоров’я людей свого регіону;
• впорядковувати власний робочий день, тиждень із дотриманням здорового способу життя;
• обговорювати вибір продуктів, корисних для здоров’я;
• наводити приклади купівлі продуктів для здорового харчування;
• пояснювати вибір одягу залежно від погоди;
• розрізняти безпечні та небезпечні ситуації під час активного відпочинку;
• пояснювати життєво важливу потребу дотримуватись правил безпеки в різних місцях;
• критично оцінювати вплив деструктивних молодіжних рухів на життя однолітків;
• пояснювати правила безпечної поведінки онлайн;
• обговорювати позитивні та негативні наслідки від певних винаходів.

Для реалізації змістової лінії «Здоров’я та безпека» сама структура кожного уроку потребує реалізації цієї лінії: активні методи роботи (інсценізування, рольові ігри), фізкультхвилинки та хвилини релаксації, зміна діяльності. Також доцільною може бути позакласна діяльність учнів, як-от участь у «Тижні здорових звичок» чи підготовка старшими учнями концерту чи спектаклю з теми для молодших школярів. Також зі старшокласниками можна підготувати проектно-дослідницьку роботу про наслідки застосування сучасних біотехнологій або про правила безпечної поведінки у соціальних мережах. Важливо сформувати у дітей негативне ставлення до алкоголю та наркотиків і інших шкідливих звичок; насильства; навчити розрізняти безпечну та небезпечну поведінку та її наслідки; обережно користуватися соціальними мережами та Інтернетом; розрізняти правдиву та перебільшену інформацію.

4. Мета наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» — навчання молоді: раціонально використовувати кошти, планувати витрати, заощаджувати, реалізовувати лідерські ініціативи, успішно діяти в технологічно швидкозмінному середовищі. Вивчення цієї лінії забезпечить краще розуміння молодим поколінням практичних аспектів фінансових питань (інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвитку лідерських ініціатив.

«Підприємливість та фінансова грамотність» націлює на уміння:

• демонструвати розуміння цінності праці та працьовитості для досягнення добробуту;
• розподіляти кошти на продукти харчування та складати перелік покупок;
• планувати власне життя;
• проявляти обізнаність і своє ставлення до фінансових можливостей сучасних професій;
• повідомляти про перспективи свого професійного вибору.

Реалізація наскрізної змістової лінії «Підприємливість та фінансова грамотність» забезпечить здатність учнів планувати та розробляти різні завдання, представляти себе та свої досягнення, приймати рішення, робити розрахунки. Наприклад, у темі «Одяг» учні можуть обговорювати вартість предметів одягу і вчитися грамотно розподіляти власні кошти. Під час вивчення тем «Магазини та покупки», «Здоров’я», «Моя родина» варто ознайомлювати учнів з лексикою, що стосується покупки та споживання товарів, міжнародні стандарти розмірів, види продажу та оплати товарів та інші спеціальні терміни, які можуть знадобитися людині в сучасному світі. Проекти можуть бути ще більш прикладні: для учнів 7–9 класів можна дати завдання з’ясувати, скільки електроенергії споживає звичайна лампа і скільки — енергозберігаюча; як вони витримують удари; чи можна переробляти використані лампи. Або проект «Моя кредитна історія», де учні повинні дослідити й зробити висновки, наскільки вигідно (чи невигідно) купувати речі в кредит, чи можуть вони зробити це безпечно для добробуту родини.

Мета всіх наскрізних ліній загалом — «сфокусувати » увагу й зусилля вчителів на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети.

В залежності від психологічно-вікових особливостей учнів, їхнього рівня володіння освітніми навичками вчитель може вибрати за мету найбільш відповідні вміння, й пам’ятати не лише про наскрізний підхід і міжпредметні зв’язки, а й про поступальність і наступність у розвитку компетентностей.

Форми роботи для реалізації наскрізних змістових ліній.

Наскрізні змістові лінії можна реалізовувати через відповідні форми роботи:

• методи інтегрування допомагають зрозуміти, що все в житті взаємопов’язане, і отримані на інших уроках знання можуть знадобитися будь-коли;
• кооперативне навчання формує лідерські якості, соціальні вміння, вміння працювати в команді;
• рольові та ділові ігри ефективні тому, що наближають ситуацію до реального життя;
• проектні технології формують творче мислення, почуття відповідальності, вміння працювати в команді та презентувати результати своєї роботи;
• інтерактивні методи забезпечують активну діяльність учнів на уроці;
• перебування за межами класу на екскурсії або дослідженні мотивує та активізує дітей до пізнання нового;
• звернення до досвіду учнів перетворює їх на активних учасників навчального процесу та пов’язує навчання з життям;
• самооцінювання формує здатність до самоаналізу, вміння бачити власні помилки;
• взаємооцінювання виховує вміння порівнювати, аналізувати, оцінювати інших та сприймати критику на свою адресу.

Ми повинні сформувати готовність та здатність учня до міжкультурної комунікації, уміння користуватися інформацією, володіти навичками взаєморозуміння, а також розвивати необхідні якості для взаємодії з представниками інших країн і культур, сформувати творчу та відповідальну особистість, що вмітиме швидко пристосовуватись в мінливому світі, буде здатна постійно навчатися, критично мислити та генеруватиме нові ідеї. Впровадження змістових ліній призведе до того, що зміст і цілі освітнього процесу перебудуються таким чином, щоб освіта стала здатна до вчасної підготовки людей до нових умов існування та могла дати такі знання й уміння, які дозволили б не тільки успішно адаптуватися у новому соціальному та інформаційному середовищі, але й активно впливати на нього в інтересах збереження й подальшого розвитку суспільства та довкілля.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;

V. Освітні галузі (предмети)

В основу систематизації змісту освіти покладено визначені Державним стандартом освітні галузі, ґрунтуючись на засадах діяльнісного та особистісного підходів, структурування навчальних предметів здійснено за провідними стилями навчальної діяльності учнів: логіко-математичним, вербально-лінгвістичним, моторно-рухливим, натуралістичним, музично-ритмічним.

Навчальними планами передбачені додаткові години на вивчення спеціальних курсів (курсів за вибором), факультативних курсів.

VІ. Форми організації освітнього процесу

Організація освітнього процесу в Манятинській гімназії здійснюється відповідно до нових форм і методів сучасної освіти. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку. Пошук інновацій зосереджений на проведенні нестандартних уроків.

Типи уроків:

- урок формування компетентностей;

- урок розвитку компетентностей;

- урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- урок корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу в Манятинській гімназії є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, квести, інтерактивні уроки, уроки з використанням інтегративних, проектних технологій, технологій розвитку критичного мислення.

Для учнів 5-8класів проводяться навчальні екскурсії та навчальна практика. Форми і зміст навчальної практики та екскурсій обрано так, щоб забезпечити вдосконалення набутих учнями практичних умінь і навичок із предметів, формувати інтерес і стійку мотивацію до навчання, створити умови для розвитку інтелектуальних і пізнавальних здібностей, а також внутрішню самореалізацію.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

VІІ. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Відповідно до розділу V Закону України «Про освіту» та забезпечення якості освіти у Манятинській  гімназії, ефективність реалізації завдань освітньої програми закладу регулюється системою внутрішнього забезпечення якості освіти, яка складається з наступних компонентів, що передбачає здійснення таких процедур і заходів:

- кадрове супроводження освітньої діяльності;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення навчальних занять;

- моніторинг досягнень учнями результатів навчання (компетентностей).

Кадрове супроводження освітньої діяльності. Кадрове супроводження освітньої діяльності повинно відповідати вимогам чинного законодавства України. Вимоги до педагогічних працівників встановлюються у відповідності до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 № 651-XIV (зі

змінами та доповненнями, редакція від 25.04.2019, підстава № 2704-VIII)та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»(зі змінами від 07.08.2013 № 538).

Вимоги щодо проведення навчальних занять педагогічними працівниками визначаються нормами чинного законодавством України.

Відповідно до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII(зі змінами від 25.04.2019 № 2704-VIII)забезпечує підвищення кваліфікації та стажування педагогічних працівників не рідше, ніж один раз на п’ять років зі збереженням середньої заробітної плати як з відривом, так і без відриву від основної роботи.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності. Навчально-методичне забезпечення підготовки випускників ЗНЗ встановлені документам МОН України та включають:

• навчальний план, затверджений в установленому порядку;
• навчально-методичного забезпечення для кожної дисципліни навчального плану (навчальні та робочі навчальні програми дисциплін; плани факультативних та індивідуальних занять; методичні вказівки і тематики контрольних, лабораторних та практичних робіт);
• методичні вказівки для педагогічних працівників та дидактичне забезпечення самостійної роботи учнів (у т.ч. з підготовки до участі в олімпіадах, турнірах, конкурсах МАН, тощо);
• критерії оцінювання знань і вмінь учнів.

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності. Матеріальне забезпечення освітнього процесу в школі має відповідати вимогам до проведення всіх видів навчальних занять, що визначені нормами чинного законодавства України.

Внутрішній контроль та аудит за виконанням і дотриманням зазначених нормативів в школі здійснюється директором, заступником директора з навчально-виховної роботи та завгоспом шляхом систематичної перевірки реального стану кожного показника матеріально-технічного та інформаційного забезпечення і, в разі невідповідності нормативу – прийняттям необхідних заходів щодо його поліпшення.

Якість проведення навчальних занять. Організація та оцінювання якості проведення контрольних, практичних та лабораторних занять регламентується навчальними програмами та методичними рекомендаціями щодо викладання навчальних предметів.

Для забезпечення високої якості підготовки учнів в школі особлива увага приділяється самостійній роботі учнів, яка організовується та координується педагогічним персоналом, який відповідає за викладання дисциплін. Педагогічні працівники, що відповідають за викладання дисциплін, повинні розробити для самостійної роботи відповідне методичне забезпечення та індивідуальні завдання для учнів.

Обсяг факультативної роботи учнів для допрофільної підготовки визначається педагогічною радою школи при формуванні робочого навчального плану.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання. Контрольні заходи є необхідним елементом зворотного зв'язку в процесі навчання. Вони визначають відповідність рівня набутих учнями знань, умінь та навичок вимогам нормативних документів щодо базової середньої освіти і забезпечують своєчасне коригування навчального процесу.

У навчальному процесі використовуються такі види контролю: поточний, тематичний та підсумковий.

Поточний контроль здійснюється педагогічними працівниками за всіма видами навчальних занять. Основне завдання поточного контролю – перевірка фактичного рівня підготовки учнів. Його основна мета – забезпечення зворотного зв'язку між педагогічними працівниками та учнями у процесі навчання, здійснення управління навчальною мотивацією школярів. Інформація, одержана в процесі поточного контролю, використовується як педагогом – для коригування методів і засобів навчання, так і учнями – для самостійної роботи.

Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на уроках та лабораторно-практичних заняттях.

Тематичний контроль – це перевірка знань школярів після вивчення логічно завершеної частини навчальної програми дисципліни (змістовної теми). Він є необхідним елементом організації навчального процесу. Цей контроль може проводитися у формі тестування, письмової контрольної роботи, тощо. Форми і методи проведення тематичного контролю визначаються педагогічними працівниками.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному ступені здобувачів базової середньої освіти.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти включають:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь та навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Оновлення методичної бази освітньої діяльності: запровадження освітніх інновацій, інформаційно-комунікаційних педагогічних технологій, розвиток допрофільного навчання, розвиток з подальшим забезпеченням консолідації та взаємодії соціальних і педагогічних партнерів із метою інтенсифікації й удосконалення освітнього середовища, забезпечення відповідності між матеріально-технічним станом школи і потребами сучасної освіти.

Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь та навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення забезпечує та відповідає за його виконання директор школи.

Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти:упровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес, створення толерантного середовища у школі, розвиток комунікативних здібностей учнів, створення сприятливих умов для пошуку, підтримки та розвитку обдарованих дітей та молоді, підтримка дітей і молоді з особливими потребами забезпечується та контролюється практичним психологом школи.

Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників

Безперервний професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних працівників передбачає набуття нових і вдосконалення раніше набутих компетентностей на основі здобутої освіти й практичного досвіду. Безперервного професійного розвитку педагоги набувають за трьох форм освіти: формальної, неформальної та інформальної. Накопичення визнаних результатів навчання у формальній, неформальній та/або інформальній освіті буде підставою для присвоєння професійних (зокрема, часткових) та здобуття повних освітніх кваліфікацій. Здобуті у формальній освіті кваліфікації зараховуються як підвищення кваліфікації, тому їх не потрібно окремо визнавати чи підтверджувати.

Підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників може бути здійснений через традиційний вид підвищення кваліфікації, тобто навчання в закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою. Таке навчання передбачає набуття особою нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій не потребує окремого визнання і підтвердження його результатів. До інших видів підвищення кваліфікації педагогічних працівників належать: стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах, тощо.

Внутрішня програма забезпечення якості освіти крім моніторингу багатьох кількісних показників, спрямована на підтримку системи цінностей, традицій, норм освітньої діяльності та національно-патріотичного виховання учнів.

У світлі цілей і задач, визначених даною програмою, зросли вимоги до керівництва школою, до організації внутрішньошкільного контролю, який є регулятором освітнього процесу закладу. Його завдання – всебічне вивчення й аналіз освітнього процесу, об’єктивне оцінювання досягнутих результатів, запобігання можливим помилкам, координація зусиль відповідно до формування «моделі» випускника, визначеної освітньою програмою закладу.

Вирішення цього завдання забезпечується в закладі шляхом моніторингового дослідження, замовниками якого виступають учасники освітнього процесу, зацікавлені в об’єктивному оцінюванні освітніх послуг:

- учні-випускники школи, яких цікавить відповідність здобутого рівня знань і вмінь вимогам закладів вищої освіти, до яких вони вступають

- батьки випускників, яких цікавить, чи відповідає обраний ними заклад загальної середньої освіти цим вимогам

- педагогічний колектив закладу та його керівництво, які мають переконатися в тому, що вони відповідають вимогам державних освітніх стандартів.

З огляду на це основним змістом моніторингу закладу освіти є одержання інформації про стан освіти з метою прийняття управлінських рішень щодо переведення її на якісно новий рівень.

Моніторинг в закладі базується на діагностиці, що націлює на постійне спостереження за освітнім процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату.

Циклограма моніторингу освітнього процесу

VІІІ. Перелік навчальних програм навчального плану

для вивчення предметів інваріантної складової  1-9 клас

 у 2022 /2023 навчальному році

IX. Додатки

Додаток 1

Додаток 1 до наказу Міністерства

освіти  і науки України від 08.10. 2019 р.№ 1272

Навчальний план

на 2022-2023 н.р.  1-2 класи

Додаток 2

Додаток 1 до наказу Міністерства

освіти  і науки України від 08.10. 2019 р.№ 1273

Навчальний план

                                        на 2022-2023 н.р. 3-4 класи

Додаток 3

Навчальний план  на 2022 – 2023 н.р. (  7 клас )

Наказ МОН України від 20.04.2018 №405

Додаток 4

Навчальний план  на 2022 – 2023 н.р.

        ( 5 клас,  індивідуальна форма навчання  )

     Наказ МОН України від 19.02.2021 №235

Додаток 5

Навчальний план на 2022 – 2023 н.р. ( 6 клас,  індивідуальна форма навчання  )

Наказ МОН України від 20.04.2018 №405

Додаток 6

Навчальний план на 2022 – 2023 н.р.  ( 8 клас,  індивідуальна форма навчання  )

Наказ МОН України від 20.04.2018 №405